Осіння ярмарка

Осінь, Осінь, в гості тебе просим,
З щедрими хлібами, з високими снопами,
З листопадом і дощем, з перелітним журавлем.

Одного разу на городі розмовляли овочі.

Й суперечку зав'язали гарбузові родичі.

Сперечались як могли, аж за боки брались,

Хто із них смачніший, хто найкорисніший

Визначить старались.

Я — Осінь! Всюди походжаю,
Фарбую листя кленів та дубів.
Грибів, горіхів у запасі маю
Й силенну-силу різних кольорів.
Я в ліс прийшла, щоб у звірят спитати,
Як до зими готуються вони?
Мені обов’язково треба знати,
Бо ж скоро сніг накриє все крильми.
Покличу я лісовичка, спитаю,
Чи все за планом в його лісі йде?

А тепер подивіться на галявину, скільки виросло грибів.

Тут і маслючки, і опеньки, і лисички і навіть мухомори.

Підійдем до них ближче і послухаєм їх розмову.

Чарівна осінь ходить гаєм, фарбує все у дивний цвіт,

А ліс такі відтінки має...

Став дивовижний білий світ.